Алмазнянський метзавод та Кам’янське: історія міжнародної угоди на 4,5 млн франків

У 1904 році Южно-Днепровское металлургическое общество, яке збудувало металургійний завод у Кам’янському, викупило у бельгійських акціонерів компанію з Алмазної (сьогодні окупована Кадіївка, у радянські часи – Стаханов), що володіла Алмазнянським метзаводом. Угода оцінювалася у 4,5 мільйони франків.

Readmetal.com – інформаційний партнер проєкту Мейканемо.Історія, що виходить на youtube-каналі Meykanemo.

Алмазнянський метзавод у Луганській області створили бельгійці і продали іншім іноземцям / Фото: Кочегарка

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: Історія будівництва Каметсталі та металургії Кам’янського

На жаль, у наявних джерелах не уточнюється які саме це були франки – бельгійські, французькі або швейцарські. Але можна констатувати факт великого міжнародного M&A (тобто бізнес-поглинання) на теренах України, яке відбулося понад 120 років тому.

Алмазна – це передмістя Кадіївки (колишнього Стаханова). Що за назва така? Якщо не вдаватися в деталі, то вона пішла від залізничної станції, яку в ті часи називали “великим алмазом” місцевої залізниці. І тут крім метзаводу працювали вугільні шахти.

У книзі “Горнопромышленный указатель Донецкого бассейна”, що була видана у Харкові в 1901 році, перераховані інженери Алмазного рудника. Більшість прізвищ – іноземні: керуючий копями гірничий інженер Понселе. Служать: іненери Веркон, Мангольд (він також директор домених печей), Гонкар, Сут, Біде. Крім них згадується лише одне локальне прізвище – гірничий інженер Неклюдов.

Примітно, що 1904 році новий власник змінив назву Алмазнянського заводу на Кадіївський. Підприємство також отримало нового керівника. Ним став Іосиф Феліксович Кржижанівский. Судячи з імені – поляк.

В радянські часи Алмазна кілька разів змінювала свій адміністративний статус: то ставало частиною містечка Кадіївка, то отримувало адміністративну незалежність.

Схожа доля була і у металургійного заводу. На початку ХХ століття на території Алмазнянського МЗ діяло три домених та 60 коксовий печей. Але під час Другої світової війни частина основного обладнання була зруйнована або евакуйована на Урал. Підприємство стало доменним цехом Алчевського – тоді Комунарського – металургійного заводу. Лише у 1994-1995 роках було відновлено окремий Алмазнянський металургійний завод, який не пережив кризу 90-х та був ліквідований у 1999 році.

У 2000-х про його існування нагадували лише мальовничі руїни бельгійської промислової архітектури, фотографї яких можна знайти у соцмережі Livejournal.

Партнер серії Мейканемо.Історія про Кам’янське Метінвест – міжнародна гірничо-металургійна група компаній.

Приазов’я та Донбас. Туризм та пам’ятки
Телеграм-канал Журналу Метал – приєднуйтся!
FB-сторінка Журналу Метал – приєднуйтся!