АрселорМіттал Кривий Ріг не відновить роботу до кінця війни після ракетних ударів

ArcelorMittal фактично відкладає відновлення виробництва у Кривому Розі до завершення війни. Компанія вже повідомила уряд України, що не може безпечно та стабільно відновити роботу свого українського підприємства АрселорМіттал Кривий Ріг (АМКР, колишня Криворіжсталь). Про це йдетсья на сайті ArcelorMittal. Як це вплине на економіку України – коментарі фахівців.

Чому ArcelorMittal не відновлюватиме роботу заводу у Кривому Розі

Протягом останніх п’яти тижнів АрселорМіттал Кривий Ріг чотири рази зазнав ракетних ударів. Остання атака сталася 21 вересня. Загалом загинули п’ятеро людей, ще 17 працівників отримали поранення. Один із них досі перебуває у критичному стані. Виробничі потужності підприємства зазнали значних пошкоджень.

«Ми з глибоким жалем дійшли висновку, що більше не можемо безпечно експлуатувати АрселорМіттал Кривий Ріг… Ми обговорюємо майбутнє підприємства з урядом України та зосередимося на збереженні інфраструктури, щоб після встановлення миру залишалися можливості для відновлення виробництва», – заявив генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо.

Як ArcelorMittal підтримувала комбінат у Кривому Розі

В повідомленні акцентується, що від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року пріоритетом ArcelorMittal були безпека та економічна захищеність працівників україннського підприємства. ArcelorMittal також надавала фінансову підтримку для забезпечення безперервності роботи АрселорМіттал Кривий Ріг. Загальний обсяг фінансування підприємства з боку групи перевищив $700 млн.

ArcelorMittal планує відобразити у фінансовій звітності безготівкове знецінення активів приблизно на $1 млрд, яке передусім пов’язане зі знеціненням основних засобів та іншого майна АрселорМіттал Кривий Ріг.

Що про зупинку АМКР каже нардеп Кисилевський

Народний депутат України Дмитро Кисилевський написав, що на його думку зупинка АМКР лише на 50% спричинена російськими атаками. Решта 50% припадає на такі причини:

  • Провал економічної дипломатії на європейському напрямку. Весь минулий рік наші дипломати спільно з чиновниками Єврокомісії заспокоювали промисловців, що українська економіка не відчує впливу. Але натомість проти України застосували надзвичайно жорсткі мита CBAM, і, щоб мало не здалося, додали ще й драконівські квоти на поставки продукції в ЄС;
  • Тарифна політика. Україна 9 місяців з 12 входить в трійку країн з найвищою ціною електроенергії в Європі. Тариф УЗ підняли на 30% і планують підняти ще. Навряд чи ці фактори забезпечать зростання промислового виробництва;
  • Слабкий захист внутрішнього ринку і торгові бар’єри на зовнішніх ринках проти продукції з України (не лише ЄС);
  • Інші питання: недоступне кредитування на прифртонтових територіях, санкційний режим, нездатність збудувати захист підстанцій Укренерго, перебої з логістикою в прифронтових регіонах і т.д.

“Знайдуться мабуть ті, хто буде зловтішатися закритям великих підприємств. Можливо хтось додумається протиставляти великий бізнес малому. Здається, настав час визнати, що великий бізнес є становим хребтом економіки будь-якої розвиненої країни. Що великий бізнес є не противагою малому, а центром екосистеми малих і середніх підприємств. Що він є джерелом доходів місцевих бюджетів”, – написав Кисилевський.

Як у ЦЕС прокоментували заяву ArcelorMittal

У Центрі економічної стратегії (ЦЕС) нагадали, що у серпні металургійне виробництво в Україні впало на 30–40% місяць до місця через зупинку морського експорту, торговельні обмеження, CBAM та руйнування потужностей найбільших заводів унаслідок обстрілів.

«Зупинка металургійних підприємств – вкрай негативна подія для української економіки. Це означатиме скорочення виробництва, зменшення робочих місць, менші валютні надходження. Також це обмежуватиме зростання ВВП, тиснутиме на курс і стійкість економіки загалом», – каже старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.

В ЦЕС нагадали, що через скорочення виробництва, зайнятості й експорту Кабінет міністрі України оцінював можливе недоотримання податків до кінця року у 70 млрд грн.

Приазов’я та Донбас. Туризм та пам’ятки
Телеграм-канал Журналу Метал – приєднуйтся!
FB-сторінка Журналу Метал – приєднуйтся!