Після припинення заходу суден до морських портів Великої Одеси українська гірничо-металургійна галузь почала втрачати можливість експортувати залізорудну продукцію морем. Під загрозою опинилися поставки до Китаю, Туреччини та інших країн. Окремі підприємства вже оголосили про зупинку виробництва. ReadMetal зібрав сім ключових фактів про вплив блокади на український ГМК зі статті NV Бізнес.
1. Перші гірничі комбінати вже зупиняють виробництво
Найбільш відчутний удар припав на виробників залізорудної продукції. Ferrexpo після пошкодження судна з окатками та припинення морського експорту повідомила про намір призупинити роботу Полтавського ГЗК через дефіцит обігових коштів. Аналогічне рішення ухвалив Південний ГЗК, пояснивши його фактичним блокуванням роботи чорноморських портів через постійні атаки Росії на цивільне судноплавство.
2. Метінвест прогнозує скорочення видобутку на 30% уже в серпні
У групі «Метінвест» заявляють, що блокада вже впливає як на експорт готової продукції, так і на імпорт сировини для підприємств. За оцінкою компанії, видобуток на Об’єднаному ГЗК вже у серпні може скоротитися приблизно на 30% порівняно із середньомісячними показниками 2025 року.
3. Під загрозою опинилася половина експорту української залізної руди
За оцінками аналітиків, у 2025 році близько 60% експорту залізорудної сировини здійснювалося морем. Найбільше від блокади страждають поставки концентрату до Китаю, який забезпечував близько половини всього експорту руди у першому півріччі. Загалом під ризиком опинилося близько 1 млн тонн експорту залізорудної продукції щомісяця.
4. Альтернативи морському експорту фактично немає
Хоча теоретично руду можна транспортувати через Дунай, залізницею до європейських портів або через Румунію й Болгарію, галузь вважає такі маршрути економічно невиправданими. Зростання логістичних витрат, високі тарифи на залізничні перевезення та низькі світові ціни на залізну руду практично нівелюють рентабельність альтернативних маршрутів.
5. Україна може втрачати до $70 млн експортної виручки щомісяця
За оцінками ГМК Центру, лише через скорочення експорту залізорудної продукції Україна ризикує недоотримувати $60–70 млн валютної виручки щомісяця, або $700–800 млн на рік. Одночасно виробництво залізорудної продукції може скоротитися приблизно на 40%, що означатиме втрати для підприємств, бюджету та валютного ринку.
6. Галузь отримала ще один удар на тлі CBAM і нових квот ЄС
Експерти зазначають, що блокада портів наклалася на інші негативні фактори для українського ГМК. З початку року почав діяти механізм CBAM, а з липня Євросоюз запровадив жорсткіші квоти на імпорт металопродукції. Це вже обмежує експорт сталі, а відповідно — і внутрішній попит на залізорудну сировину.
7. Відновлення роботи портів називають критичним для економіки
У Метінвесті наголошують, що відновлення безпечної роботи портів Великої Одеси має стати одним із головних державних пріоритетів. За оцінками експертів, швидко розблокувати морський експорт навряд чи вдасться: навіть після запуску морського коридору у 2023 році на відновлення стабільної роботи судноплавства знадобилося кілька місяців. Водночас без функціонування глибоководних портів Україна ризикує втратити значну частину валютної виручки від експорту продукції ГМК.
Приазов’я та Донбас. Туризм та пам’ятки
Телеграм-канал Журналу Метал – приєднуйтся!
FB-сторінка Журналу Метал – приєднуйтся!