Мауро Лонгобардо – італійський топменеджер, який очолює АрселорМіттал Кривий Ріг (АМКР) із 18 лютого 2020 року. Він працював у металургійних компаніях Італії, Аргентини, Саудівської Аравії та двічі в Україні.
Освіта
Мауро Лонгобардо народився 20 липня 1978 року в Італії, у містечку неподалік Мілана.
Здобув освіту в галузі матеріалознавства в Міланському технічному університеті (Politecnico di Milano, Італія). Також він навчався у школі менеджменту MIT Sloan при Массачусетському технологічному інституті в Бостоні та пройшов програму підготовки керівників в Аргентинському університеті (Universidad Argentina de la Empresa, UADE) у Буенос-Айресі.
Хобі – баскетбол.
Кар’єра: від Tenaris до АрселорМіттал Кривий Ріг
У 2002-2006 роках Лонгобардо працював у компанії Tenaris в Італії, де займався питаннями якості, технологій і розробки нової продукції. Потім переїхав до Аргентини, де відповідав за виробничі майданчики компанії.
У 2010 році його перевели до Дубая на посаду директора з координації міжнародного бізнесу в сегменті OCTG – труб для нафтогазової промисловості. Згодом він працював комерційним директором і регіональним менеджером, відповідаючи за низку ринків Близького Сходу та Південної Азії.
У 2013-2015 роках Лонгобардо був заступником генерального директора зі стратегії, технологій і розвитку Челябінського трубопрокатного заводу в росії.
Після цього у 2015 році вперше перейшов до української компанії. Це був Інтерпайп, де він обійняв посаду операційного директора.
У лютому 2018 року він приєднався до групи ArcelorMittal як генеральний директор ArcelorMittal Tubular Products Jubail у Саудівській Аравії. 18 лютого 2020 року Лонгобардо очолив АрселорМіттал Кривий Ріг.
Робота в Україні: війна, енергетика та CBAM
Період роботи Лонгобардо в АМКР прийшовся на найбільш кризові моменти в історії підприємства. Спочатку це буула пандемія COVID-19.
А у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення Росії. АМКР зіткнувся з проблемами енергопостачання, логістики, доступу до ринків і безпеки виробництва. У своїх публічних виступах Лонгобардо неодноразово наголошував, що виживання комбінату залежить не лише від попиту на сталь, а й від конкурентної вартості електроенергії та підтримки материнської компанії.
У 2024 році підприємству вдалося збільшити виплавку сталі приблизно на 70%, до 1,65 млн тонн. Водночас вийти на беззбитковість не вдалося через високі енергетичні й логістичні витрати, несприятливу ринкову кон’юнктуру та наслідки пошкодження виробничих потужностей. Лонгобардо заявляв, що компанія скорочує внутрішні витрати й оптимізує споживання ресурсів, щоб наблизитися до нульового фінансового результату.
У березні 2026 року він повідомляв, що материнська група ArcelorMittal з початку повномасштабної війни спрямувала на підтримку українського підприємства $1,2 млрд. Попри це, високі ціни на електроенергію та втрата експортних ринків залишали комбінат збитковим.
Зупинка АМКР після російських ударів
У вересні 2026 року ситуація на підприємстві різко погіршилася. Після чотирьох ракетних ударів протягом п’яти тижнів, які призвели до загибелі п’ятьох працівників, поранення ще 17 людей і значних пошкоджень виробничих об’єктів, група ArcelorMittal оголосила, що не може безпечно й стабільно відновити роботу АрселорМіттал Кривий Ріг.
Лонгобардо заявив про необхідність зберегти інфраструктуру підприємства, щоб після завершення війни залишилася можливість розглядати варіанти відновлення виробництва. Таким чином, одним із головних завдань керівника стало не нарощування випуску сталі, а збереження промислового потенціалу підприємства в умовах критичних безпекових ризиків.
Приазов’я та Донбас. Туризм та пам’ятки
Телеграм-канал Журналу Метал – приєднуйтся!
FB-сторінка Журналу Метал – приєднуйтся!